ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗВАЛИЩ ТПВ В РОЖНЯТІВСЬКОМУ РАЙОНІ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА  ЗВАЛИЩ  ТПВ

 В РОЖНЯТІВСЬКОМУ РАЙОНІ

     Проблема правильного поводження з твердими побутовими відходами, їх збором, вивезенням та утилізацією (без хаотичного нагромадження) є дуже гострою та характерною як для території України в цілому, так і для Рожнятівського району, зокрема. Класичний шлях збору та утилізації твердих побутових відходів в Україні:контейнер – сміттєвоз – звалище – рекультивація сьогодні неефективний і, крім того, потенційно небезпечний, оскільки навіть ретельно оброблене та засипане ґрунтом звалище є джерелом «звалищного газу», стимулюючого парниковий ефект.

Рожня́тівський район розташований на заході Івано-Франківської області в Карпатському передгір'ї та гірській частині Карпат. Територія району становить 1,3 тис. км². В районі проживає в трьох селищах і 47 селах та хуторах понад 75,4 тис. чоловік.

В   районі  діє один  полігон ТПВ в урочищі «Мочари» смт. Рожнятів, в якому одна з основних проблем – це   правильне поводження з твердими побутовими відходами.

Несанкціоновані  звалища  твердих побутових відходів  знаходяться  поруч   з семи селами району, зокрема, Лоп'янці, Грабові, Ясені, Рівні, Красному, Верхньому  Струтині, Ріпному та смт. Перегінську, де не вживається жодних заходів для їх ліквідації (Додаток 3). Паспортизація  сміттєзвалищ не проведена. Вони не мають  інженерного облаштування, належної системи відведення фільтрату і тому становлять екологічну небезпеку для сільськогосподарських територій та підземних вод. Впродовж багатьох років тверді побутові відходи просто звалюються на цих земельних ділянках без сортування,  утилізації тощо. Облаштування та санітарний стан наявних сміттєзвалищ часто становлять екологічну та епідемічну загрозу через вільний доступ людей і тварин. У спекотну погоду такі завали сміття можуть призвести до вибухів газу, що накопичився у тонах побутових відходів, а також до численних пожеж сміття. Дим від горіння сухої трави і листя містить усі отруйні речовини, що їх вбирає у себе трава і листя протягом літа: сполуки свинцю, ртуті та інших важких металів. Дим від тління одноразового посуду, пакетів, упакувань містить канцерогенні речовини – поліароматичні вуглеводні (ПАВ). Ґума, згоряючи в багатті, крім ПАВ виділяє канцерогенну сажу й окиси сірки, що викликають респіраторні захворювання. Обрізки лінолеуму, шкірозамінників, церата, пластмасові дитячі іграшки, відра і т.п. виділяють при згорянні не менше 75 потенційно небезпечних речовин. Деякі з них можуть сприяти виникненню злоякісних пухлин. У листі, що тліє без доступу кисню, виділяється бензопрен, що може викликати онкологічні захворювання у людини. Крім того, з димом у повітря вивільняються діоксини - одні з найбільш отруйних для людини речовин. Побутові відходи складуються у природних рельєфних утвореннях - балках, ярах, долинах річок. Це становить екологічну небезпеку, оскільки стічні води, насичені забруднюючими речовинами, потрапляють у водні об'єкти. Існуюча структура системи санітарного очищення населених пунктів недосконала, її фрагментарність, роз'єднаність та різнорідність за відсутності взаємодії з органами державної санітарно-епідеміологічної служби та охорони навколишнього природного середовища не забезпечує достатнього контролю за санітарним станом територій, а також збиранням, вивезенням, знешкодженням та захороненням побутових відходів.

Отже, ефективне вирішення комплексу питань, пов'язаних з поводженням до побутових відходів, можливе лише за умови визначення основних напрямів та розв'язання основних завдань  у цій сфері, визначених Програмою поводження з твердими побутовими відходами в Україні, яка враховує сучасний стан економіки країни, перспективи її соціального розвитку.

Екологічний стан рік Прикарпаття

Здоров’я людини значною мірою залежить від якості води, яку вона споживає. А тому екологічний стан річок нашого регіону, які є джерелом питного водопостачання населення, потребує досконалого вивчення та аналізу. Зокрема, із ріки Прут споживає воду населення міст Коломия, Делятин, Яремче, із Лімниці – населення міста Калуша, із Свічі – міста Долини, із Бистриць Надвірнянської та Солотвинської – населення обласного центру.

Проте, сучасний екологічний стан цих річок викликає занепокоєння, оскільки з кожним роком спостерігається все більше їх забруднення та виснаження. Запаси життєво важливої чистої води у нашому регіоні скорочуються значною мірою через бездумне забруднення поверхневих вод промисловими, сільськогосподарськими, побутовими стічними водами. Щороку зі стічними водами промислових та комунальних підприємств у ріки області потрапляє величезна кількість забруднюючих речовин.

«Карпатнафтохім» хоче  спорудити в селі Верхньому Струтині розсолопромисел та прокласти розсоло­провід теренами Рожнятівщини. За законом, нетрадиційні методи розробки надр, яким і є підземне вилуговування солі, потребують не тільки погоджень відповідних служб, а й державної експертизи. «Якщо з родовища забрати ті мільйони кубічних метрів солі, що передбачає проект ТОВ «Карпатнафтохім», то на місці родовища утвориться своєрідна чаша чи яма», — передбачає професор Йосип Курінець, описуючи особливості солеродовища на  Рожнятівщині. 

Нам мало Калуша з його хвостосховищами,  ще треба Струтина. 

Рожнятівський район розташований у південно-західній частині області, в басейні річки Лімниця та її притоків. Згідно з міжнародними оцінками, Лімниця вважається найчистішою річкою Європи. Її витік знаходиться на північному схилі гори Буштов, на кордонні із Закарпаттям, на висоті 1150 м над рівнем моря. Довжина Лімниці — 122 км, з яких 85 км вона протікає по території Рожнятівщини. Більшу частину території району займають гори, які на північ від лінії, що проходить через населені пункти Верхній Струтин — Князівка — Дуба — Перегінське, переходять в Передкарпатську горбисту рівнину.

Адміністративний центр — с-ще Рожнятів.

Територія — 1,3 тис. кв. км

Населення — 75,5 тис. чол.

Відстань до м. Івано-Франківська — ­­­54 км

Рожнятівський район розташований у південно-західній частині області, в басейні річки Лімниця та її притоків. Згідно з міжнародними оцінками, Лімниця вважається найчистішою річкою Європи. Її витік знаходиться на північному схилі гори Буштов, на кордонні із Закарпаттям, на висоті 1150 м над рівнем моря. Довжина Лімниці — 122 км, з яких 85 км вона протікає по території Рожнятівщини. Більшу частину території району займають гори, які на північ від лінії, що проходить через населені пункти Верхній Струтин — Князівка — Дуба — Перегінське, переходять в Передкарпатську горбисту рівнину.

Межею Рожнятівщини з півдня є Великий Вододільний хребет, який розділяє басейни приток Тиси і Дунаю в Закарпатті та Дністра на території Центральних Горган. В минулому по цьому хребту проходив державний кордон Польщі та Чехословаччини.

Гірські масиви району відносяться до центральних Горган, кам'янистих, найбільш заліснених і найменш освоєних гірських районів Українських Карпат. Тут знаходиться найвища вершина українських Горган — гора Сивуля (1836 м). Ліси, в яких багато суниці, чорниці, малини, ожини, брусниці, грибів, займають більше 2/3 території.

Тут розміщено 27 природозаповідних об'єктів, найбільш відомими з яких є ботанічний заказник «Яйківський», де охороняється кедрова сосна, урочище Сокіл, гідрологічний заказник «Турова дача» та ін.

Кліматичні умови сприятливі для розвитку туризму. Клімат помірно континентальний. В рівнинній частині літо тепле (середня температура липня +16 ... +190С, взимку -3 ... — 60С, опадів в середньому випадає біля 800 мм.). В гірській частині клімат більш різноманітний, зима прохолодніша, опадів біля 1300 мм.

Рожнятів відомий з VII ст. Перше поселення виникло в долині річки Дуби як невеличка осада, яка називалася Старим селом. Ця назва збереглася за частиною селища і дотепер. Перша згадка про селище саме під назвою Рожнятів відноситься до 1375 року.

До стародавніх поселень належать селища міського типу Брошнів-Осада (XVI ст.), Перегінське (перша письмова згадка да­тується 1292 роком), села Цінева (1636 — 1637 рр.) та Красне (1450 р.). В селі Цінева відкрито краєзнавчий музей Бойківщини — етнографічного регіону українських Карпат.

На початку ХХ ст. з Брошнева до Осмолоди і дальше в гори було прокладено вузькоколійку, яка в найближчий час зможе виконувати екскурсійні тури в саме серце Горган. Поблизу Осмолоди знаходиться найбільше в області форельне господарство. Жителі району відносяться до етнографічної групи бойків. Збереглись побут, звичаї місцевого населення, зокрема художня обробка дерева, ткацтво, вишивка.

Наш рідний Рожнятів - перлина карпатського краю

І бойківська рідна чудова моя сторона.

На всій Україні я кращого міста не знаю,

Бо ти калинова чарівна колиско моя.

 

     Підкарпатське містечко з розлогими левадами, зарінками та рвучкими потоками, що в парі з горбами творили мальовничу околицю – Рожнятів. Рожнятів – одне з найдавніших населених пунктів Прикарпаття, розташованого в 60 кілометрах від обласного пункту. Згідно з історичною пам'яткою згадується ще в ХІІ столітті.

     Перше поселення виникло в долині повноводної річки Дуба, як невеличка осада, яка називалась Старим селом. Ця назва збереглася за частиною селища донині. Існують кілька переказів про виникнення назви селища. На думку одних ця назва походить від прізвища Рожнятівський. Інші вважають, що назва походить від слова «різня», а ще є думка, що Рожнятів походить від вислову ружні люди, яких спроваджував граф Скарбек на будівництво свого замку. Поселення спочатку будувалися в лісах і основним заняттям жителів було скотарство.

     В кінці ХІV століття Рожнятів став власністю польської корони. Аби утримати загарбані землі в покорі у Рожнятові на початку ХV століття збудовано міцноукріплений замок. Він мав бійниці для кругового обстрілу, два підземні ходи і був оточений глибоким ровом з водою. Його реконструйоване приміщення збереглося до наших днів (тепер в ньому розміщується райвідділ внутрішніх справ).

     У кінці ХVIII століття в Рожнятові значного розвитку набрало ремесло. На ринку йшла жвава торгівля виробами шевців, кравців, кушнірів, бондарів. У 1782 році тут відкрито солеварню. 

     За декретом від 14 листопада 1785 року Рожнятів став містом. На цей час в ньому налічувалось 188 будинків і проживало 1008 осіб. 1811 року граф Скарбек відкрив у місті ткацьку майстерню. 1838 року в Рожнятові було вже кілька підприємств – цегельня, водний млин, гуральня і броварня, які належать Скарбку.

     1877 року в Рожнятові засновано двокласну школу, а в 1902 році її перетворено на чотирикласну. Містилась вона в тісній старій халупі. Лише в 1906 році було збудовано шкільне приміщення.

     В 1914 році почалася перша світова війна. Галичина, в т. ч. і Рожнятів, стали ареною бойових дій. У серпні 1914 року російська армія прийшла у Рожнятів. Серед них були кубанські козаки. Проводилась політика русифікації.

     В результаті наступу австро-німецької армії у 1915 році Рожнятів знов відійшов до Австрії. Прихід поляків поклав початок ще одного панування на українських землях і зокрема у Рожнятові.

     В економічному відношенні Рожнятів розвивався. Діяли три тартаки, цегельня, три водяні млини, броварня, на окраїні був маслозавод. За Польщі Рожнятів мав міську гміну, головою якої був бургомістр. Він обирався жителями міста. Працювали пошта, телеграф, телефон, повітовий суд, податковий відділ, поліція.

     У 1921 році в Рожнятові проживало 3200 чоловік, в 1931 - 3700, в 1939 більше як 4000. Дві третини населення становили українці і мішані українсько-польські родини, майже 30 польських і 1/3 - євреї.

     У 1934 році чотирикласову школу було реорганізовано в семикласну, у якій навчалися 570 учнів. Школа була державна. Важливу просвітницьку роль відігравало товариство «Просвіта» (1926 рік), читальня «Просвіти» і «Союз українок».

     У листопаді 1939 року у Рожнятові було створено комісію націоналізації, яка з 1 грудня почала націоналізацію підприємств, закладів торгівлі, житла, майна великих власників і польських чиновників, конфіскацію земель і збіжжя Скарбка. 
     Наприкінці 1939 року у районному центрі, яким став Рожнятів 3 грудня, було створено міліцію, працювали семирічна школа, поліклініка, клуб. Були створені гуртки і школа для ліквідації неписьменності серед дорослого населення. Назву «Рожнітів» було замінено на «Рожнятів» і місто стало селищем міського типу.

     1 липня 1941 року Рожнятів захопили німці. Почались нові репресії, терор німецької влади. У 1943-44 рр. активізується діяльність ОУН-УПА на теренах нашого краю, посилюється боротьба проти німецьких окупантів і радянських партизанів. Зростає протистояння між українцями і поляками. 28 липня 1944 року в Рожнятів з боями вступили воїни 237-ої стрілецької дивізії Червоної Армії. Рожнятів зазнав великих руйнувань: майже 100 будинків було спалено, виведено з ладу мости, дороги.

     В 1945 році було відкрито районну лікарню на 175 ліжок з хірургічним, терапевтичним, пологовим та іншими відділами в приміщенні теперішньої дитячої школи мистецтв. Семирічна школа того ж 1945 року стала середньою. У червні 1946 року із Польщі до нас прибули переселені українці. Всього в Рожнятів переселили 34 сім'ї.

     З 60 рр. почалася розбудова Рожнятятова. Замість маленьких одноповерхових будинків виросли 2, 4 і 5-типоверхові, появились нові вулиці і цілі квартали. Вулиці і дороги заасфальтовано, прокладено тротуари, об'їзні дороги, дерев'яні мости замінили залізобетонними. У 60-70 роках, згідно з планом розвитку Рожнятова, збудовано лікарню (1961 р.), великий продовольчий магазин, універмаг, побуткомбінат, лазню, кінотеатр, готель, хлібозавод, реконструйовано пам'ятник на братській могилі, збудований у 1950 р., добудовано корпус школи, 6 класів, на 240 учнів, забудовано двоповерховими будинками вулиці Шкільну, Гагаріна. У 1967 році розпочалась газифікація селища, в наступні роки споруджувались 60-тиквартирні будинки. Докорінно було реконструйовано центр Рожнятова. Тут виросли сучасні будівлі пошти (1977 р.), ресторану «Підгір'я», будинку культури (1980 р.), приміщення райдержадміністрації, будинок райкому партії (теперішнє приміщення селищної ради (1987 р.).

     В ході нового будівництва заподіяно й чимало шкоди. Зруйновано історико-культурні пам'ятки Рожнятова. Зокрема, знесено верхню частину замку, який збудований на початку XV століття; зруйновано костел - пам'ятку XVIII століття; окрасу і місце відпочинку рожнятівців - став; значну частину єврейської святині - кладовище; було закрито і занедбано церкву (1960р.), зруйновано статую матері Божої, яку потім реставрували і перенесли на місцеве кладовище.

     Складний історичний шлях пройшов Рожнятів за роки свого існування. Ошатне бойківске містечко милує око своїми новими будівлями, затишними вуличками, привітними посмішками краян.

Мій милий Рожнятівський краю,моя маленька Батьківщино, колиско моя!!Мальовничість та недоторканість твоя, чіпляє за найпотаємніші, давно загублені нитки душі, солодкі ноти дитинства, запах трав, хліба та літнього дощу, шум річок…синє небо!
Дякую Боже за Батьківщину мою!!!

Рідний край

Тут народились ти і я.
 Тут над ставком верба й калина,
 Чарівна пісня солов’я.

 Все найдорожче в цілім світі,
 Бо тут почався наш політ.
 Цвітуть волошки сині в житі,
 Звідсіль ведуть дороги в світ.

 І найдорожча рідна мова —
 Джерельцем радісно дзвенить.
 І мила пісня колискова,
 Чумацький шлях кудись зорить.

 Усе найкраще і єдине,
 І радощі усі, й жалі...
 Мій рідний краю, Україно!
 Найкраще місце на землі!