ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗВАЛИЩ ТПВ В РОЖНЯТІВСЬКОМУ РАЙОНІ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА  ЗВАЛИЩ  ТПВ

 В РОЖНЯТІВСЬКОМУ РАЙОНІ

     Проблема правильного поводження з твердими побутовими відходами, їх збором, вивезенням та утилізацією (без хаотичного нагромадження) є дуже гострою та характерною як для території України в цілому, так і для Рожнятівського району, зокрема. Класичний шлях збору та утилізації твердих побутових відходів в Україні:контейнер – сміттєвоз – звалище – рекультивація сьогодні неефективний і, крім того, потенційно небезпечний, оскільки навіть ретельно оброблене та засипане ґрунтом звалище є джерелом «звалищного газу», стимулюючого парниковий ефект.

Рожня́тівський район розташований на заході Івано-Франківської області в Карпатському передгір'ї та гірській частині Карпат. Територія району становить 1,3 тис. км². В районі проживає в трьох селищах і 47 селах та хуторах понад 75,4 тис. чоловік.

В   районі  діє один  полігон ТПВ в урочищі «Мочари» смт. Рожнятів, в якому одна з основних проблем – це   правильне поводження з твердими побутовими відходами.

Несанкціоновані  звалища  твердих побутових відходів  знаходяться  поруч   з семи селами району, зокрема, Лоп'янці, Грабові, Ясені, Рівні, Красному, Верхньому  Струтині, Ріпному та смт. Перегінську, де не вживається жодних заходів для їх ліквідації (Додаток 3). Паспортизація  сміттєзвалищ не проведена. Вони не мають  інженерного облаштування, належної системи відведення фільтрату і тому становлять екологічну небезпеку для сільськогосподарських територій та підземних вод. Впродовж багатьох років тверді побутові відходи просто звалюються на цих земельних ділянках без сортування,  утилізації тощо. Облаштування та санітарний стан наявних сміттєзвалищ часто становлять екологічну та епідемічну загрозу через вільний доступ людей і тварин. У спекотну погоду такі завали сміття можуть призвести до вибухів газу, що накопичився у тонах побутових відходів, а також до численних пожеж сміття. Дим від горіння сухої трави і листя містить усі отруйні речовини, що їх вбирає у себе трава і листя протягом літа: сполуки свинцю, ртуті та інших важких металів. Дим від тління одноразового посуду, пакетів, упакувань містить канцерогенні речовини – поліароматичні вуглеводні (ПАВ). Ґума, згоряючи в багатті, крім ПАВ виділяє канцерогенну сажу й окиси сірки, що викликають респіраторні захворювання. Обрізки лінолеуму, шкірозамінників, церата, пластмасові дитячі іграшки, відра і т.п. виділяють при згорянні не менше 75 потенційно небезпечних речовин. Деякі з них можуть сприяти виникненню злоякісних пухлин. У листі, що тліє без доступу кисню, виділяється бензопрен, що може викликати онкологічні захворювання у людини. Крім того, з димом у повітря вивільняються діоксини - одні з найбільш отруйних для людини речовин. Побутові відходи складуються у природних рельєфних утвореннях - балках, ярах, долинах річок. Це становить екологічну небезпеку, оскільки стічні води, насичені забруднюючими речовинами, потрапляють у водні об'єкти. Існуюча структура системи санітарного очищення населених пунктів недосконала, її фрагментарність, роз'єднаність та різнорідність за відсутності взаємодії з органами державної санітарно-епідеміологічної служби та охорони навколишнього природного середовища не забезпечує достатнього контролю за санітарним станом територій, а також збиранням, вивезенням, знешкодженням та захороненням побутових відходів.

Отже, ефективне вирішення комплексу питань, пов'язаних з поводженням до побутових відходів, можливе лише за умови визначення основних напрямів та розв'язання основних завдань  у цій сфері, визначених Програмою поводження з твердими побутовими відходами в Україні, яка враховує сучасний стан економіки країни, перспективи її соціального розвитку.

Екологічний стан рік Прикарпаття

Здоров’я людини значною мірою залежить від якості води, яку вона споживає. А тому екологічний стан річок нашого регіону, які є джерелом питного водопостачання населення, потребує досконалого вивчення та аналізу. Зокрема, із ріки Прут споживає воду населення міст Коломия, Делятин, Яремче, із Лімниці – населення міста Калуша, із Свічі – міста Долини, із Бистриць Надвірнянської та Солотвинської – населення обласного центру.

Проте, сучасний екологічний стан цих річок викликає занепокоєння, оскільки з кожним роком спостерігається все більше їх забруднення та виснаження. Запаси життєво важливої чистої води у нашому регіоні скорочуються значною мірою через бездумне забруднення поверхневих вод промисловими, сільськогосподарськими, побутовими стічними водами. Щороку зі стічними водами промислових та комунальних підприємств у ріки області потрапляє величезна кількість забруднюючих речовин.

«Карпатнафтохім» хоче  спорудити в селі Верхньому Струтині розсолопромисел та прокласти розсоло­провід теренами Рожнятівщини. За законом, нетрадиційні методи розробки надр, яким і є підземне вилуговування солі, потребують не тільки погоджень відповідних служб, а й державної експертизи. «Якщо з родовища забрати ті мільйони кубічних метрів солі, що передбачає проект ТОВ «Карпатнафтохім», то на місці родовища утвориться своєрідна чаша чи яма», — передбачає професор Йосип Курінець, описуючи особливості солеродовища на  Рожнятівщині. 

Нам мало Калуша з його хвостосховищами,  ще треба Струтина. 

Рожнятівський район розташований у південно-західній частині області, в басейні річки Лімниця та її притоків. Згідно з міжнародними оцінками, Лімниця вважається найчистішою річкою Європи. Її витік знаходиться на північному схилі гори Буштов, на кордонні із Закарпаттям, на висоті 1150 м над рівнем моря. Довжина Лімниці — 122 км, з яких 85 км вона протікає по території Рожнятівщини. Більшу частину території району займають гори, які на північ від лінії, що проходить через населені пункти Верхній Струтин — Князівка — Дуба — Перегінське, переходять в Передкарпатську горбисту рівнину.

Адміністративний центр — с-ще Рожнятів.

Територія — 1,3 тис. кв. км

Населення — 75,5 тис. чол.

Відстань до м. Івано-Франківська — ­­­54 км

Рожнятівський район розташований у південно-західній частині області, в басейні річки Лімниця та її притоків. Згідно з міжнародними оцінками, Лімниця вважається найчистішою річкою Європи. Її витік знаходиться на північному схилі гори Буштов, на кордонні із Закарпаттям, на висоті 1150 м над рівнем моря. Довжина Лімниці — 122 км, з яких 85 км вона протікає по території Рожнятівщини. Більшу частину території району займають гори, які на північ від лінії, що проходить через населені пункти Верхній Струтин — Князівка — Дуба — Перегінське, переходять в Передкарпатську горбисту рівнину.

Межею Рожнятівщини з півдня є Великий Вододільний хребет, який розділяє басейни приток Тиси і Дунаю в Закарпатті та Дністра на території Центральних Горган. В минулому по цьому хребту проходив державний кордон Польщі та Чехословаччини.

Гірські масиви району відносяться до центральних Горган, кам'янистих, найбільш заліснених і найменш освоєних гірських районів Українських Карпат. Тут знаходиться найвища вершина українських Горган — гора Сивуля (1836 м). Ліси, в яких багато суниці, чорниці, малини, ожини, брусниці, грибів, займають більше 2/3 території.

Тут розміщено 27 природозаповідних об'єктів, найбільш відомими з яких є ботанічний заказник «Яйківський», де охороняється кедрова сосна, урочище Сокіл, гідрологічний заказник «Турова дача» та ін.

Кліматичні умови сприятливі для розвитку туризму. Клімат помірно континентальний. В рівнинній частині літо тепле (середня температура липня +16 ... +190С, взимку -3 ... — 60С, опадів в середньому випадає біля 800 мм.). В гірській частині клімат більш різноманітний, зима прохолодніша, опадів біля 1300 мм.

Рожнятів відомий з VII ст. Перше поселення виникло в долині річки Дуби як невеличка осада, яка називалася Старим селом. Ця назва збереглася за частиною селища і дотепер. Перша згадка про селище саме під назвою Рожнятів відноситься до 1375 року.

До стародавніх поселень належать селища міського типу Брошнів-Осада (XVI ст.), Перегінське (перша письмова згадка да­тується 1292 роком), села Цінева (1636 — 1637 рр.) та Красне (1450 р.). В селі Цінева відкрито краєзнавчий музей Бойківщини — етнографічного регіону українських Карпат.

На початку ХХ ст. з Брошнева до Осмолоди і дальше в гори було прокладено вузькоколійку, яка в найближчий час зможе виконувати екскурсійні тури в саме серце Горган. Поблизу Осмолоди знаходиться найбільше в області форельне господарство. Жителі району відносяться до етнографічної групи бойків. Збереглись побут, звичаї місцевого населення, зокрема художня обробка дерева, ткацтво, вишивка.