понеділок, 12 серпня 2013 р.

Наш рідний Рожнятів - перлина карпатського краю
І бойківська рідна чудова моя сторона.
На всій Україні я кращого міста не знаю,
Бо ти калинова чарівна колиско моя.
 
     Підкарпатське містечко з розлогими левадами, зарінками та рвучкими потоками, що в парі з горбами творили мальовничу околицю – Рожнятів. Рожнятів – одне з найдавніших населених пунктів Прикарпаття, розташованого в 60 кілометрах від обласного пункту. Згідно з історичною пам'яткою згадується ще в ХІІ столітті.
     Перше поселення виникло в долині повноводної річки Дуба, як невеличка осада, яка називалась Старим селом. Ця назва збереглася за частиною селища донині. Існують кілька переказів про виникнення назви селища. На думку одних ця назва походить від прізвища Рожнятівський. Інші вважають, що назва походить від слова «різня», а ще є думка, що Рожнятів походить від вислову ружні люди, яких спроваджував граф Скарбек на будівництво свого замку. Поселення спочатку будувалися в лісах і основним заняттям жителів було скотарство.
     В кінці ХІV століття Рожнятів став власністю польської корони. Аби утримати загарбані землі в покорі у Рожнятові на початку ХV століття збудовано міцноукріплений замок. Він мав бійниці для кругового обстрілу, два підземні ходи і був оточений глибоким ровом з водою. Його реконструйоване приміщення збереглося до наших днів (тепер в ньому розміщується райвідділ внутрішніх справ).
     У кінці ХVIII століття в Рожнятові значного розвитку набрало ремесло. На ринку йшла жвава торгівля виробами шевців, кравців, кушнірів, бондарів. У 1782 році тут відкрито солеварню. 
     За декретом від 14 листопада 1785 року Рожнятів став містом. На цей час в ньому налічувалось 188 будинків і проживало 1008 осіб. 1811 року граф Скарбек відкрив у місті ткацьку майстерню. 1838 року в Рожнятові було вже кілька підприємств – цегельня, водний млин, гуральня і броварня, які належать Скарбку.
     1877 року в Рожнятові засновано двокласну школу, а в 1902 році її перетворено на чотирикласну. Містилась вона в тісній старій халупі. Лише в 1906 році було збудовано шкільне приміщення.
     В 1914 році почалася перша світова війна. Галичина, в т. ч. і Рожнятів, стали ареною бойових дій. У серпні 1914 року російська армія прийшла у Рожнятів. Серед них були кубанські козаки. Проводилась політика русифікації.
     В результаті наступу австро-німецької армії у 1915 році Рожнятів знов відійшов до Австрії. Прихід поляків поклав початок ще одного панування на українських землях і зокрема у Рожнятові.
     В економічному відношенні Рожнятів розвивався. Діяли три тартаки, цегельня, три водяні млини, броварня, на окраїні був маслозавод. За Польщі Рожнятів мав міську гміну, головою якої був бургомістр. Він обирався жителями міста. Працювали пошта, телеграф, телефон, повітовий суд, податковий відділ, поліція.
     У 1921 році в Рожнятові проживало 3200 чоловік, в 1931 - 3700, в 1939 більше як 4000. Дві третини населення становили українці і мішані українсько-польські родини, майже 30 польських і 1/3 - євреї.
     У 1934 році чотирикласову школу було реорганізовано в семикласну, у якій навчалися 570 учнів. Школа була державна. Важливу просвітницьку роль відігравало товариство «Просвіта» (1926 рік), читальня «Просвіти» і «Союз українок».
     У листопаді 1939 року у Рожнятові було створено комісію націоналізації, яка з 1 грудня почала націоналізацію підприємств, закладів торгівлі, житла, майна великих власників і польських чиновників, конфіскацію земель і збіжжя Скарбка. 
     Наприкінці 1939 року у районному центрі, яким став Рожнятів 3 грудня, було створено міліцію, працювали семирічна школа, поліклініка, клуб. Були створені гуртки і школа для ліквідації неписьменності серед дорослого населення. Назву «Рожнітів» було замінено на «Рожнятів» і місто стало селищем міського типу.
     1 липня 1941 року Рожнятів захопили німці. Почались нові репресії, терор німецької влади. У 1943-44 рр. активізується діяльність ОУН-УПА на теренах нашого краю, посилюється боротьба проти німецьких окупантів і радянських партизанів. Зростає протистояння між українцями і поляками. 28 липня 1944 року в Рожнятів з боями вступили воїни 237-ої стрілецької дивізії Червоної Армії. Рожнятів зазнав великих руйнувань: майже 100 будинків було спалено, виведено з ладу мости, дороги.
     В 1945 році було відкрито районну лікарню на 175 ліжок з хірургічним, терапевтичним, пологовим та іншими відділами в приміщенні теперішньої дитячої школи мистецтв. Семирічна школа того ж 1945 року стала середньою. У червні 1946 року із Польщі до нас прибули переселені українці. Всього в Рожнятів переселили 34 сім'ї.
     З 60 рр. почалася розбудова Рожнятятова. Замість маленьких одноповерхових будинків виросли 2, 4 і 5-типоверхові, появились нові вулиці і цілі квартали. Вулиці і дороги заасфальтовано, прокладено тротуари, об'їзні дороги, дерев'яні мости замінили залізобетонними. У 60-70 роках, згідно з планом розвитку Рожнятова, збудовано лікарню (1961 р.), великий продовольчий магазин, універмаг, побуткомбінат, лазню, кінотеатр, готель, хлібозавод, реконструйовано пам'ятник на братській могилі, збудований у 1950 р., добудовано корпус школи, 6 класів, на 240 учнів, забудовано двоповерховими будинками вулиці Шкільну, Гагаріна. У 1967 році розпочалась газифікація селища, в наступні роки споруджувались 60-тиквартирні будинки. Докорінно було реконструйовано центр Рожнятова. Тут виросли сучасні будівлі пошти (1977 р.), ресторану «Підгір'я», будинку культури (1980 р.), приміщення райдержадміністрації, будинок райкому партії (теперішнє приміщення селищної ради (1987 р.).
     В ході нового будівництва заподіяно й чимало шкоди. Зруйновано історико-культурні пам'ятки Рожнятова. Зокрема, знесено верхню частину замку, який збудований на початку XV століття; зруйновано костел - пам'ятку XVIII століття; окрасу і місце відпочинку рожнятівців - став; значну частину єврейської святині - кладовище; було закрито і занедбано церкву (1960р.), зруйновано статую матері Божої, яку потім реставрували і перенесли на місцеве кладовище.
     Складний історичний шлях пройшов Рожнятів за роки свого існування. Ошатне бойківске містечко милує око своїми новими будівлями, затишними вуличками, привітними посмішками краян.

четвер, 13 червня 2013 р.

Мій милий Рожнятівський краю,моя маленька Батьківщино, колиско моя!!Мальовничість та недоторканість твоя, чіпляє за найпотаємніші, давно загублені нитки душі, солодкі ноти дитинства, запах трав, хліба та літнього дощу, шум річок…синє небо!
Дякую Боже за Батьківщину мою!!!

Рідний край

Тут народились ти і я.
 Тут над ставком верба й калина,
 Чарівна пісня солов’я.

 Все найдорожче в цілім світі,
 Бо тут почався наш політ.
 Цвітуть волошки сині в житі,
 Звідсіль ведуть дороги в світ.

 І найдорожча рідна мова —
 Джерельцем радісно дзвенить.
 І мила пісня колискова,
 Чумацький шлях кудись зорить.

 Усе найкраще і єдине,
 І радощі усі, й жалі...
 Мій рідний краю, Україно!
 Найкраще місце на землі!

понеділок, 13 травня 2013 р.


                 Екологічні проблеми Нижнього Струтина
- Захоронення побутового сміття.                                                   -  Заболочення  земель в районі Чечвінського водосховища   .   -Укріплення  правого берега річки Чечви.                                     -Цвітіння води.                                                                                   -Замулювання Чечвінського  водосховища.












Ч



Основні чинники, що впливають на екологічний стан Рожнятівщини.

Сучасну екологічну ситуацію в Рожнятівському районі як і в цілому в Україні, не можна вважати задовільною, незважаючи на зменшення за останні роки антропогенно-техногенного навантаження на природне середовище та здійснення ряду природоохоронних заходів.
До факторів, які обумовлюють складну екологічну ситуацію, належать:
  1. Порушення законів природокористування при обґрунтуванні моделей споживання і виробництва та розвитку територій.
  2. Галузевий підхід при плануванні природокористування, відсутність системного підходу та інтегрального управління природними ресурсами, недостатнє екологічне обґрунтування обсягів використання ресурсів.
  3. Руйнування у процесі освоєння території і господарської діяльності біогеоценотичного покриву і функціональної цілісності природних екосистем,порушення оптимальної структури ландшафтоформуючих компонентів наводозборах рік.
  4. Екологічно необґрунтована (деформована) структура промислово-виробничого сектора економіки, недостатня потужність і ефективність пилогазоочисних установок та споруд для очищення промислових і комунально-побутових зворотних вод.
  5. Недотримання у всіх сферах виробничої діяльності природоохоронних вимог і основних принципів сталого природокористування.
  6. Розселення людей і забудова територій без урахування наявності зсувонебезпечних ділянок, селевих потоків, карсту та ймовірності затоплення території.
  7. Розорювання земель на ерозійно-небезпечних схилах, відсутність системи протиерозійних і стокорегулюючих заходів.
  8. Значне зменшення лісистості водозборів рік, зниження верхньої межі лісу, порушення вікової структури і спрощення видового складу лісових насаджень.
  9. Порушення технології лісозаготівель, переважання наземного тракторного трелювання деревини, захаращення русел водотоків.